Історія села

 Вергуни – село, центр однойменної сільської ради. Розташоване на лівому березі річки Тясмин за 15 км   на південний  схід від  районного та обласного центру м. Черкаси.

Населення 2321 чоловік. Вергунівській сільській раді підпорядковане село Нечаївка. Село розкинулося зі сходу  на захід вздовж  лівого берега Тясмину і старої козацької дороги

 Чигирин – Сміла.

      За версіями  місцевих старожилів відомо, що село Вергуни  виникло в другій половині ХVІ  ст.  

      Річка Тясмин є притокою Дніпра і в районі  села  мала найширше   водне  плесо, яке в кінці 1968 року осушене. Водяне плесо було вкрите очеретом та осокою, які утворювали разом із  іншими  болотяними  рослинами  пругкий плав.

    Недалеко від села   Вергуни  на річці Тясмин  знаходився острів, на якому  були  виявлені  залишки житлових будівель.

     Біля села  виявлено  поселення доби  бронзи, а також  знайдено скарб з 144  польських. Шведських, пруських  монет ХVІІ ст. На північ від села по дорозі до м. Черкаси  розташований курган «Довга могила», де в 1996 році  проводились розкопки і були  виявлені  скіфські та козацькі поховання.

      У ХVІ ст. Україна постійно  зазнавала  великої біди  від набігів  кримських татар. Тому ополячений  український магнат черкаський  староста  Олександр Вишневецький

доручив одному  із своїх  сотників Вергуну  збудувати  на березі річки Тясмин  укріплення, яке було одним із передових рубежів оборони Черкас. Для сторожового укріплення  сотником Вергуном  було вибрано  лівий  крутий берег річки Тясмин. Гориста лісова  місцевість правого  берега, широке річкове  болотисте плесо  ніби природою створені для оборони. Походження назви села найпевніше пов’язане з діяльністю цього козацького сотника.

      Згодом козаком Харком  було створено  поселення – Харківку. Тут пізніше  оселилися донські козаки на чолі з кошовим  Старовим, які допомагали Б.Хмельницькому  у Визвольній війні  проти польських загарбників.  Пізніше  у 60-х роках ХVІІ ст. Харківка і Вергуни стали одним селом, але куток Харківка існує і до цього часу. Крім кутка Харківка  в селі існують кутки Кумейки та Дрощинка.        

      Вергунівській сільській раді підпорядковане cело Нечаївка, розташоване  на лівому  березі річки Тясми за 25 км від м. Черкаси. Населення – 858 чоловік. Село розділене  хвойним лісом   протяжністю 3 км, так званою Вовчою балкою на дві частини,.  Ліс, який був  засаджений на початку  ХХ ст.,  припинив рух піскових барханів, котрі наступали на село. Частина Нечаївки,  що розташована  вздовж р. Тясмин, носить назву «Cело», а інша – «Cтеп».

          Відомо, що село  виникло  в другій половині ХVІ ст. і, найімовірніше, назва його походить від призвіща  першого засновника  поселення  сотника   Нечая.

          В селі побудована церква, названа в честь Різдва Пресвятої Богородиці – пам’ятка архітектури ХVІІІ століття, яка наразі є діючим православним храмом.